24 травня – День слов’янської писемності і культури
Напевно, ніхто з нас, особливо, не задумувався над тим, яке значення для кожного народу має писемність, а разом з нею і культура. Адже писемність і культура – поняття взаємопов’язані і невід’ємні. Вони є не лише необхідністю для людини, а й показником народності. Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були святі Кирило і Мефодій.
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи церковні школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма. Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності і культури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила і Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім’я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило – Мефодіївське братство (1845 – 1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року. Писемність і мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова служить єдиним засобом вираження думок і почуттів, засобом спілкування між людьми. Це вона поєднує спільноту людей в націю і сприяє єдності її культури та звичаїв.
Дата: 22.05.2020
Автор: Завідуюча бібліотеки Надія Дятел
